Відбитки пальців – це унікальні малюнки, які утворюються на пальцях кожної людини. Їхня унікальність полягає в тому, що ні в кого немає таких самих відбитків, навіть у однояйцевих близнюків. Нині відбитки пальців широко використовуються в різних сферах, таких як криміналістика, ідентифікація особистості та навіть у смартфонах для розблокування.
Однак, цікаво, коли ж уперше звернули увагу на відбитки пальців і почали їх вивчати? Історія відбитків пальців сягає своїм корінням у давні часи. У стародавньому Китаї та Індії вже у 2 тисячолітті до нашої ери відбитки пальців використовували для печатки документів і підписів.
Однак, систематичне вивчення відбитків пальців почалося набагато пізніше. У 19 столітті, а точніше, 1892 року, аргентинський антрополог і патологоанатом Хуан Вукетич першим запропонував використовувати відбитки пальців для ідентифікації особистості. Його відкриття стало революцією в галузі криміналістики та поліцейської роботи, і відтоді відбитки пальців активно використовуються в розшуку злочинців і веденні слідства.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1823 | Систематичне вивчення відбитків пальців почалося з робіт британського хірурга Вільяма Гершела. |
| 1892 | Аргентинський антрополог Хуан Вуучетіч розробив першу систему класифікації відбитків пальців. |
| 1901 | Уперше в США використовувалися відбитки пальців для ідентифікації злочинців у Нью-Йорку. |
| 1902 | У США створено Бюро ідентифікації, яке почало використовувати систему класифікації відбитків пальців. |
| 1904 | Велика Британія вперше почала систематично збирати й аналізувати відбитки пальців для ідентифікації злочинців. |
| 1911 | Вільям Џерсі створив перше поліцейське відділення з ідентифікації відбитків пальців у США. |
Знаковим для дактилоскопії є 1905 рік. Саме тоді вперше відбитки пальців розглядалися судом як доказ винуватості злочинця.
