Дієприкметник – це одна з форм дієслова, яка має особливу граматичну та семантичну значущість. Це слово, яке поєднує в собі властивості і дієслова, і прикметника, що дає змогу йому виражати дію та ознаку одночасно.
Дієприкметник у тексті виконує кілька функцій. По-перше, він може виступати в ролі означення, тобто вказувати на ознаку чи властивість іменника. Наприклад: “людина, що біжить”, “друкарська машина”. У цьому випадку дієприкметник відповідає на запитання “який?” або “яка?” і допомагає конкретизувати зміст речення.
По-друге, дієприкметник може виступати в ролі обставини, вказуючи на спосіб або образ дії. Наприклад: “усміхаючись радісно”, “плаваючи швидко”. У цьому випадку дієприкметник відповідає на запитання “як?”, “яким чином?” і допомагає передати емоційне забарвлення або особливості дії.
| Дієприкметник | Позначення |
|---|---|
| Дійсний дієприкметник | Позначає одночасність або передування дії, вираженої дієсловом, з дією, вираженою іменником. |
| Страдальний дієприкметник | Позначає минулу дію, яка перенесена на іменник. |
| Страдальний дієприкметник теперішнього часу | Позначає одночасність дії, вираженої дієсловом, з дією, вираженою іменником. |
| Страдальна дієприкметник майбутнього часу | Позначає передування дії, вираженої дієсловом, з дією, вираженою іменником. |
Дієприкметник (дієприкметник) – це особлива форма дієслова, яка позначає ознаку предмета за дією, відповідає на запитання який?
