Прислівник – це одна з основних частин мови, яка позначає обставини дії, якості або стану. Він відповідає на запитання “де?”, “коли?”, “як?”, “чому?”, “куди?” та інші. Прислівник може бути самостійним словом або утворений від прикметників чи іменників.
Прислівник зазвичай змінюється за ступенем порівняння, так само як і прикметник: позитивний ступінь (наприклад, “швидко”), порівняльний ступінь (наприклад, “швидше”) і найвищий ступінь (наприклад, “найшвидше”). Він може також утворювати негативну форму або мати різні варіанти написання залежно від контексту.
Прислівники можна розділити на кілька категорій залежно від того, на яке питання вони відповідають. Наприклад, прислівники місця (наприклад, “там”, “тут”), прислівники часу (наприклад, “сьогодні”, “рано”), прислівники способу (наприклад, “обережно”, “швидко”) та інші. Крім того, існує велика кількість прислівників, які не можуть бути класифіковані до жодної з цих категорій і відповідають на більш специфічні питання.
| Прислівник | Позначає | На | Які |
|---|---|---|---|
| Дуже | Посилення | Дія | Будь-які |
| Там | Місце | Знаходиться | Щось |
| Швидко | Швидкість | Рух | Будь-який |
| Тихо | Звук | Відбувається | Всередині |
У реченні прислівники називають ознаки дій і предметів, а також вказують обставини, за яких відбуваються певні явища чи події .20 авг. 2022 г.
