Масляна – одне з найяскравіших і святкових свят слов’янської культури. Воно відзначається за тиждень до Великого посту і символізує прощання із зимою і зустріч весни. У ці дні відбувалися різні ритуали та обряди, які мали свої особливості в кожному регіоні та народі.
Одним з основних обрядів масляної було спалювання опудала – символу зими. Це було велике опудало, зроблене із соломи або дерев’яного каркаса, одягненого в старий одяг. Наприкінці тижня масляної його підпалювали, щоб проводити зиму і приготуватися до зустрічі весни. Цей обряд символізував вигнання зими і прихід нового сезону.
На масляну було прийнято готувати безліч смачних страв. Особливе місце займали млинці, які вважалися символом сонця. Їх готували з пшеничного або гречаного борошна і подавали з різними начинками: маслом, ікрою, медом, сиром тощо. Млинці поширені і в сучасній російській кухні, і досі вони вважаються улюбленою стравою на Масляну.
| День | Дія |
|---|---|
| Понеділок | Готували млинці |
| Вівторок | Влаштовували катання на санчатах |
| Середа | Займалися масляними гуляннями |
| Четвер | Пускали повітряних зміїв |
| П’ятниця | Влаштовували масляні ворожіння |
| Субота | Гуляли на масляних гуляннях |
| Неділя | Спалювали опудало Масляної |
Крім цього, у дні Масляної в березні слов’яни святкували і настання Нового року. Час пробудження природи був найбільш сприятливим і символічним для такого свята. Весняне оновлення слов’яни сприймали як час початку нового життєвого циклу. На Масляну існують свої прикмети, коломийки, загадки, вірші.
