Кутя – це традиційна страва, яка широко поширена в Україні та Росії. Це кулінарний виріб, який готують із різних зернових культур, таких як пшоно, рис, ячмінь та інші. Кутя є основною стравою на Різдво і являє собою своєрідний символ свята та обряду.
Слово “кутя” має давнє коріння і походить від слова “куть”, що означає “шматок, частина”. Спочатку кутю готували для духовних обрядів, де зерно вважалося символом життя і родючості. Поступово ця страва стала асоціюватися з Різдвом і набула своєї особливої значущості у святкових звичаях.
Готування куті пов’язане з певними обрядами та традиціями. Зерна замочують у воді й залишають на ніч, потім вони варяться до готовності та змішуються з медом, горіхами, сухофруктами та іншими інгредієнтами. Готову кутю подають на столі, вона служить символом добробуту, достатку і довголіття для всієї родини.
| Слово | Значення |
|---|---|
| Кутя | Традиційна українська страва, що готується з різних зернових культур і сухофруктів |
Що символізує кутя?
Традиція готувати кутю, ймовірно, має коріння ще з язичницьких часів, коли така страва була жертовною, “їжею померлих пращурів”, тож є проявом решток культу пращурів.
Звідки пішла кутя на Різдво?
Кутя веде свою історію зі Стародавньої Греції. Спочатку саме слово мало на увазі лише варені цільні зерна пшениці, якими християни поминали родичів, що пішли на спокій. Встановлення на Русі християнства принесло із собою нові звичаї. Традиція приготування куті швидко прижилася на нашій землі.
Що таке кутя і коли її їдять?
Що символізує кутя Там сказано, що кутя не є приналежністю тільки заупокійних служб. Її прийнято їсти на церковні свята: Різдво, Водохреща, Воздвиження. Православні вважають, що чим різноманітніша за складом кутя на Різдво і Новий рік, тим вдаліше складеться життя надалі.
