Коли виникло середньовіччя: історичний огляд та ключові моменти

Середньовіччя – це період в історії людства, який охоплює приблизно тисячу років, починаючи з падіння Західної Римської імперії у V столітті і закінчуючи відкриттям Америки Колумбом у XV столітті. Цей період вирізнявся особливим способом життя, культури і політики, і є однією з найцікавіших і найбільш досліджуваних епох в історії.

Середньовіччя почалося після розпаду Римської імперії, коли Європа виявилася роздробленою на безліч маленьких держав. У цей час влада в регіонах перейшла до феодалів, які управляли своїми володіннями і вели війни один з одним. Основними рисами цього періоду були феодальна система, коли земля і влада належали світським і церковним феодалам, і відсутність централізованої влади.

Середньовіччя також було часом, коли християнство стало домінуючою релігією в Європі. Церква відігравала важливу роль у суспільстві, контролюючи духовне життя людей і впливаючи на політичні рішення. Однак, крім цього, середньовіччя було також часом науки і культури, коли відбувалися важливі відкриття і розвиток мистецтва.

Коли виникло середньовіччя
ПеріодДата
Падіння Римської імперії476 рік
КрусадиXI-XIII століття
Велика влада в ЄвропіX-XIII століття
Поява перших університетівXII-XIII століття
Майже повне завершення середньовіччяXV століття

За традицією початком середньовічної епохи вважають крах Західної Римської імперії, її завершенням – XIV ст. Період з XV ст. до середини XVII ст., що отримав назву епохи Відродження і Реформації, відносять або до пізнього середньовіччя, або до початку Нового часу.

Коли починається і закінчується Середньовіччя?

Раннє Середньовіччя (кінець V – середина XI століття). Високе, або Класичне, Середньовіччя (середина XI – кінець XIV століття). Пізнє Середньовіччя (XIV-XVI століття) .

Звідки бере початок Середньовіччя?

Для Західної Європи початком середньовіччя прийнято вважати 476 рік – рік завоювання Західної Римської імперії германцями .

Як називали простих людей у Середньовіччі?

Заможні громадяни утворили стан вершників, а всі бідні становили плебс, що включав вільних ремісників, селян і дрібних торговців. У середньовічній Європі так часто називали міську бідноту.