Коли було укладено Айгунський договір: історичний огляд

Айгунський договір – це міжнародна угода, укладена між Росією та Китаєм 1858 року. Вона була підписана після закінчення Кримської війни і мала важливе значення для врегулювання кордону між двома державами.

Договір було підписано в місті Айгунь, яке розташоване на річці Амур. Сторонами угоди були російський генерал Микола Муравйов і китайський імператорський комісар Куань-Хуань. Головною метою договору було визначення кордону між Росією і Китаєм на Далекому Сході.

Згідно з умовами договору, Росія отримала значні територіальні придбання. Китай відмовився від претензій на Сахалін і визнав приналежність Амурського краю і Примор’я Росії. Також було визначено кордон на острові Сахалін і врегульовано проблему з поступкою Чжецзянського міста, що стало російською територією.

Коли айгунський договір
РікПодія
1858Підписання Айгунського договору між Російською імперією та Китайською імперією
1860Набуття чинності Айгунським договором
1862Росія передає Китаю місто Айгунь відповідно до Айгунського договору
1879Створення Амурської області у складі Російської імперії
1881Айгунь стає частиною Амурської області

Хто і коли підписав Айгунський договір?

Айгунський договір був затверджений указом богдихана (імператор Китаю) 2 (14) червня 1858 р. і ратифікований Російською імперією 8 (20) червня 1858 р..

Які території були приєднані до Росії за Айгунським та пекінським договорами?

За умовами Айгунського (1858 р.) договору з Китаєм Росія отримала території по лівому березі Амура від Аргуні до гирла, які раніше вважалися неподіленими, а Примор’я (Уссурійський край) визнано спільним володінням. Пекінський трактат 1860 р. оформив остаточне приєднання Примор’я до Росії.

У якому році Росія воювала з Китаєм?

Російсько-цинський прикордонний конфлікт

Російсько-цинська війна
Спірна територія між Китаєм і Росією в другій половині 17 століття і кордони передбачені Нерчинським договором
Дата 1649-1689
МісцеПриамур’я, Забайкалля
ПідсумокПеремога Імперії Цин Нерчинський договір: росіяни пішли з Приамур’я