Мовленнєвий етикет є одним із важливих аспектів спілкування між людьми. Він допомагає підтримувати взаєморозуміння та повагу, а також створює гармонійну атмосферу в спілкуванні. Однак, питання про те, коли з’явився мовленнєвий етикет, залишається відкритим.
Історія мовного етикету сягає корінням у глибоку давнину. Уже в стародавніх цивілізаціях існували певні правила спілкування та поведінки. Наприклад, у Стародавньому Єгипті були встановлені правила, що регулювали звернення до фараона та високопоставлених осіб. Також у Стародавній Греції та Римі існували норми ввічливого спілкування.
Однак, формування мовленнєвого етикету як окремої галузі знання відбулося в пізніші часи. У середні віки в Європі з’явилися перші книги, присвячені етикету та правилам спілкування. У них були описані правила поведінки за столом, звернення до високопоставлених осіб та інші аспекти етикету.
У XIX столітті, з розвитком буржуазного суспільства, мовленнєвий етикет набув особливої значущості. У цей період з’явилися численні книжки та посібники, що описують правила етикету в різних ситуаціях. Відтоді мовленнєвий етикет став невід’ємною частиною освіченості та виховання.
Період | Опис |
---|---|
Стародавній світ | У Стародавньому Єгипті та Стародавній Греції існували певні правила етикету, особливо у спілкуванні з вищими верствами суспільства. |
Середні віки | У середні віки етикет уособлював протоколи, встановлені на дворах королів і володарів. Основне правило – не порушувати ієрархічну структуру. |
Новий час | У XVII-XVIII століттях у Європі з’явилися стандарти поведінки під час банкетів, балів і церемоній. Мовленнєвий етикет став більш суворим і формалізованим. |
Сучасність | Нині мовленнєвий етикет існує в багатьох культурах і країнах. Він регулює правила спілкування, включно з привітаннями, подяками, вибаченнями та іншими виразами. |
Хто ввів термін мовленнєвий етикет?
У нашій лінгвістиці ще в 60-ті роки почалося активне вивчення мовного етикету. Цей термін, по-моєму, ввів в ужиток відомий учений-лінгвіст Віталій Григорович Костомаров .
Як зверталися до людей у 19 столітті?
У XIX столітті офіційне звернення “судар” сприймалося як синонімічне словам “государ”, “пан”, “пан”, “пан”. Це звернення рекомендувалося вживати “в обличчя, ввічливо, почесно”. Інші звернення: “пан” і “государ” – існували для вшанування осіб за званням, посадою або для осіб царської родини.
Як вітали в 19 столітті?
У різні часи як одна з форм привітання в Європі набувають поширення поцілунки. Часто так віталися одна з одною жінки, іноді привітальні поцілунки поширювалися ширше. Уклін також має давню історію. Спочатку за допомогою поклону позначалося визнання першості іншого.