У нашому сучасному світі, сповненому технологіями та швидкістю життя, думкою по древу здається чимось утопічним і недосяжним. Однак, мудрість минулих поколінь навчила нас цінувати моменти спокою, в яких ми можемо зануритися у свої думки та насолодитися природою. Думкою по древу – це не лише фраза, а й філософія, що дає нам змогу віднайти гармонію в метушні сучасного життя.
Думкою по древу – це здатність піти від повсякденних турбот і знайти внутрішній спокій. Коли ми перебуваємо в оточенні природи, наші думки стають більш ясними і глибокими. Ми можемо замислитися над сенсом життя, розмірковувати над своїми цілями і знаходити відповіді на важливі запитання. Думкою по древу – це можливість знайти внутрішню гармонію і спокій.
Думкою по древу – це також заклик до збереження природи і навколишнього середовища. Коли ми перебуваємо в природі, ми розуміємо її цінність і необхідність дбайливого ставлення до неї. Дерева, як символи життя і мудрості, нагадують нам про важливість збереження природних ресурсів і баланс між людиною і навколишнім середовищем. Думкою по древу – це заклик до екологічної усвідомленості та відповідальності перед природою.
Думка | Значення |
---|---|
Думки | можуть бути різними |
Вони можуть | випливати в розмові |
Або залишатися | лише всередині нас |
Думка | можуть бути істиною |
Або просто | вітром, що проходить |
Думка | може надихнути |
Або привести | до помилки |
Як правильно думкою по древу?
Сучасне значення фразеологізму Розтікатися думкою (або “думкою”) по древу – означає “безладно переходити від одного до іншого в думках, словах”; так кажуть про тих, хто говорить довго, нудно та перескакуючи з теми на тему.
Звідки фраза розтікатися думкою по древу?
Сталося під час переосмислення фрази з пам’ятки давньоруської літератури XII століття “Слово о полку Ігоревім”: “Боянъ бо вѣщій, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслию по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ хмари.”
Як правильно по-дружньому?
по-дру́же́с-ки Прислівник, визначальний, порівняння й уподібнення; незмінний. Префікс: по-; корінь: -друж-; суфікси: -еск-и [Тихонов, 1996].